Бойові виплати військовослужбовцям: хто має право на додаткову винагороду та як її отримати

Бойові виплати військовослужбовцям залежать не лише від факту служби під час воєнного стану. Вирішальними є зміст завдання, район і період його виконання, місце військовослужбовця у системі управління та належне документальне підтвердження. Саме через неповні рапорти, несвоєчасний обмін інформацією між частинами або неправильний облік днів часто виникають спори щодо додаткової винагороди.

У цій статті пояснюю, хто має право на бойові виплати у 2026 році, які розміри додаткової винагороди передбачені, як підтвердити участь у бойових завданнях та що робити, якщо гроші не нарахували. Матеріал підготовлений за актуальними офіційними джерелами та практикою Верховного Суду станом на вересень 2026 року.

Що називають бойовими виплатами

У побуті «бойовими» називають кілька різних виплат, установлених на період воєнного стану. Вони не замінюють основне грошове забезпечення, а нараховуються додатково за наявності визначених умов. Правовою основою є постанова Кабінету Міністрів України № 168, Порядок виплати грошового забезпечення, затверджений наказом МОУ № 260, та інші акти для окремих військових формувань.

Право виникає не через назву підрозділу або саме перебування у зоні бойових дій, а через фактичне виконання завдань, передбачених чинним порядком, у конкретний період.

Які додаткові винагороди діють у 2026 році

За офіційним роз’ясненням Міністерства оборони, у 2026 році застосовуються, зокрема, такі щомісячні винагороди, що нараховуються пропорційно фактичним дням виконання відповідних завдань:

• 100 000 гривень у розрахунку на місяць — за безпосередню участь у бойових діях на лінії зіткнення та виконання визначених бойових завдань;
• 50 000 гривень у розрахунку на місяць — визначеному керівному складу органів військового управління і штабів, які здійснюють оперативне управління підрозділами, що ведуть бойові дії;
• 30 000 гривень у розрахунку на місяць — за виконання бойових або спеціальних завдань за бойовими наказами у передбачених районах та умовах;
• 10 000 гривень у розрахунку на місяць — для військовослужбовців, які виконують обов’язки служби, але не мають підстав для вищих бойових винагород.

З червня 2026 року діють також зональні винагороди, прив’язані до відстані від лінії бойового зіткнення та характеру завдань: 170 000 або 70 000 гривень за встановлених умов. Їх потрібно відрізняти від щомісячних 100 000, 50 000 і 30 000 гривень. Можливість суміщення, пропорційність і граничний розмір визначаються чинною редакцією відповідних актів.

Хто має право на 100 000 гривень

Підвищена додаткова винагорода виплачується за дні, коли військовослужбовець безпосередньо брав участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів із національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у визначених районах у період виконання таких заходів.

Сума 100 000 гривень — це розрахунок за повний місяць, а не гарантована фіксована виплата за один виїзд. Якщо участь підтверджена за частину місяця, винагороду обчислюють пропорційно кількості відповідних днів.

Кому можуть виплачувати 50 000 і 30 000 гривень

Винагорода 50 000 гривень стосується не будь-якого військовослужбовця штабу, а посад і пунктів управління, які відповідають критеріям чинного порядку та реально здійснюють оперативне або бойове управління підрозділами, що ведуть бойові дії.

Винагорода 30 000 гривень нараховується за виконання визначених бойових або спеціальних завдань згідно з бойовими наказами. Самої наявності бойового наказу може бути недостатньо: потрібно, щоб зміст завдання, район, період і статус військовослужбовця відповідали нормативним умовам.

Як працює виплата 10 000 гривень

Із 2026 року для військовослужбовців ЗСУ передбачено додаткову винагороду 10 000 гривень у розрахунку на місяць для тих, хто виконує обов’язки військової служби, але не має права на інші, вищі бойові виплати. Якщо за певні дні виникає право на 30 000, 50 000 або 100 000 гривень, порядок обчислення застосовується з урахуванням ієрархії та пропорційності виплат.

Зональні винагороди 170 000 і 70 000 гривень

Зональні виплати залежать від фактичного виконання завдань на визначеній відстані від лінії бойового зіткнення. Винагорода 170 000 гривень передбачена для найближчої зони та окремих бойових умов, а 70 000 гривень — для виконання завдань у зоні до ротного опорного пункту включно за встановленими правилами.

Якщо протягом місяця військовослужбовець виконував завдання у різних зонах, дні мають обліковуватися окремо. Для спору важливо мати документи не лише про підрозділ, а й про район, відстань, дату та конкретне завдання.

Які документи підтверджують право на бойові виплати

Підставою для нарахування є наказ командира, який видається за первинними службовими документами. Залежно від виду завдання це можуть бути:

• бойовий наказ або бойове розпорядження;
• журнал бойових дій чи журнал ведення оперативної обстановки;
• бойове донесення;
• рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця;
• довідка військової частини або органу управління, до якого особу відряджали;
• списки особового складу, залученого до виконання завдань;
• документи об’єктивного контролю та інші передбачені матеріали.

Довідка про безпосередню участь для статусу УБД може бути важливим доказом, але вона не завжди замінює документи, необхідні саме для фінансового наказу. Для кожного виду виплати потрібно перевіряти окрему нормативну підставу.

Як отримати бойові виплати: покроковий алгоритм

1. Визначте спірний період. Запишіть дати, місце, підрозділ, посаду й характер виконаних завдань.
2. Отримайте помісячний розрахунок. Попросіть фінансову службу надати склад нарахувань і копії або витяги з наказів.
3. Перевірте первинні документи. З’ясуйте, чи включив командир підрозділу всі дні до рапорту та чи надійшла довідка з приймаючої частини.
4. Подайте зареєстрований рапорт. Вимагайте перевірки, включення до наказу, перерахунку й письмової відповіді.
5. Оскаржте бездіяльність. Якщо виплату не проведено, зверніться до вищого командування, органу військового управління або до адміністративного суду.

Що написати у рапорті

Рапорт має бути конкретним. Зазначте повне ім’я, звання, посаду, підрозділ, період участі, характер завдання та реквізити відомих наказів. Просіть:

• перевірити первинні документи за конкретні дати;
• надати витяг із наказу про виплату або повідомити причину невключення;
• витребувати підтвердження у частини, до якої вас було відряджено;
• провести нарахування й виплату заборгованості;
• надати письмову мотивовану відповідь і детальний розрахунок.

Збережіть копію рапорту, номер реєстрації або електронне підтвердження подання. Усна відповідь фінансиста чи командира не замінює документа.

Особливості для відряджених військовослужбовців

Якщо завдання виконувалося не у штатній частині, первинні матеріали часто зберігаються у приймаючій частині. Вона повинна передати підтвердження за місцем штатної служби, де видається наказ про виплату.

У разі затримки звертайтеся до обох частин. У рапорті зазначте реквізити наказу про відрядження, дати прибуття і вибуття, підрозділ та командира, якому підпорядковувалися. Внутрішні помилки обміну документами не повинні позбавляти військовослужбовця права, якщо участь фактично підтверджується.

Виплата 100 000 гривень під час лікування

Окремі правила діють для військовослужбовців, які через поранення, пов’язане із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після тяжкого поранення. Потрібні належні медичні документи, довідка про обставини травми, встановлений причинний зв’язок та наказ командира.

Амбулаторне лікування, реабілітація або звичайна відпустка не завжди прирівнюються до умов, визначених постановою № 168. Кожен період потрібно перевіряти за медичними документами та чинною редакцією порядку.

Що говорить Верховний Суд

У постанові від 19 березня 2026 року у справі № 160/13876/22 Верховний Суд систематизував підходи до додаткової винагороди за постановою № 168 та підтвердив необхідність аналізувати статус військовослужбовця, конкретні умови служби й документи за спірний період.

Судова практика також виходить із того, що формальні недоліки в оформленні або передачі документів не завжди є достатньою підставою для відмови, якщо фактичне виконання завдань підтверджується належними доказами. Водночас загальне посилання на службу у бойовій частині без дат і первинних матеріалів не гарантує задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 280/8933/24 визнала, що додаткова винагорода за період лікування після поранення за визначених умов входить до грошового забезпечення. Тривала затримка такої виплати може породжувати право на компенсацію втрати частини доходів.

Як оскаржити невиплату в суді

Спори з військовою частиною щодо нарахування додаткової винагороди розглядаються адміністративними судами. Залежно від обставин можна просити визнати бездіяльність протиправною, зобов’язати частину перевірити документи, включити підтверджені періоди до розрахунку, нарахувати та виплатити заборгованість.

До позову додають рапорти, відповіді, довідки, витяги з наказів, розрахунки та наявні докази участі. Якщо первинні документи мають обмежений доступ і перебувають у відповідача, потрібно обґрунтовано просити суд їх витребувати.

Строк звернення до суду

Строк визначається індивідуально залежно від періоду, виду виплати, дати отримання розрахунку та статусу військовослужбовця. Не слід чекати завершення служби або багаторазово подавати однакові запити: нове звернення не завжди переносить початок строку. Після письмової відмови чи отримання неповного розрахунку варто одразу оцінити можливість позову.

Типові помилки

• вважати, що 100 000 гривень належать за сам факт перебування у бойовій частині;
• не перевіряти кількість днів у наказі;
• плутати документи для УБД і для бойових виплат;
• обмежуватися усними зверненнями;
• не звертатися до приймаючої частини після відрядження;
• вимагати одну загальну суму без помісячного розрахунку;
• зволікати зі зверненням до суду.

Поширені запитання

Чи виплачують 100 000 гривень за неповний місяць?

Так, але пропорційно підтвердженим дням безпосередньої участі або виконання визначених завдань.

Чи достатньо посвідчення УБД для бойових виплат?

Ні. Статус УБД підтверджує участь у відповідних заходах, але фінансова виплата визначається за конкретні дні та документами, передбаченими порядком.

Що робити, якщо командир не включив військового до рапорту?

Подати зареєстрований рапорт із конкретними датами, просити перевірити бойові накази, журнали та донесення, надати письмову причину невключення й провести перерахунок.

Чи можна отримати виплати після звільнення?

Звільнення не припиняє права на заборгованість за підтверджені періоди служби. Однак потрібно враховувати строк звернення до суду.

Висновок

Бойові виплати нараховуються не автоматично, а за конкретні дні та умови виконання завдань. Для захисту права потрібно отримати помісячний розрахунок, перевірити первинні службові документи, подати точний рапорт і зафіксувати відповідь. Якщо частина не усуває порушення, право на додаткову винагороду можна захищати в адміністративному суді.

Нормативна база та офіційні джерела: постанова КМУ № 168; Порядок виплати грошового забезпечення, наказ МОУ № 260; офіційний гід МОУ з виплат у 2026 році; постанова Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 160/13876/22; постанова Великої Палати ВС у справі № 280/8933/24.

Матеріал має загальноінформаційний характер і не є індивідуальною правничою консультацією. Умови та розміри виплат залежать від виду військового формування, документів і редакції законодавства, чинної у відповідний період.