Особисте розпорядження військовослужбовця: як визначити, кому виплачуватимуть кошти у разі полону, зникнення безвісти або загибелі

Особисте розпорядження військовослужбовця дає змогу заздалегідь визначити, кому і в яких частках виплачуватимуть належні військовому кошти у разі полону, зникнення безвісти або загибелі. Це не формальність і не заміна заповіту. Від правильно складеного документа залежить, чи отримають обрані військовослужбовцем люди грошове забезпечення без спору про черговість та чи буде врахована його воля при призначенні одноразової грошової допомоги.

У 2026 році закон передбачає два різні особисті розпорядження: одне стосується грошового забезпечення на випадок полону, заручництва, інтернування або зникнення безвісти, друге — одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи смерті. Їх можна викласти в окремих документах, а зміст кожного потрібно формулювати відповідно до виплати, якою військовослужбовець бажає розпорядитися.

Що таке особисте розпорядження військовослужбовця

Це письмове волевиявлення, у якому військовослужбовець називає одну або кількох осіб, що мають отримувати визначені законом кошти, та встановлює частку кожної особи у відсотках. Отримувачами можуть бути не лише родичі. Військовий може вказати будь-яких осіб за власним вибором, але для окремих непрацездатних членів сім’ї закон зберігає гарантовану частину одноразової допомоги незалежно від тексту розпорядження.

Особисте розпорядження регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Воно застосовується лише до спеціально визначених державних виплат. Квартира, автомобіль, заощадження на приватному рахунку та інше майно розподіляються за правилами спадкування, тому для них потрібен заповіт.

Два види особистого розпорядження: у чому різниця

Розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти

На підставі пункту 6 статті 9 Закону № 2011-XII військовослужбовець може визначити, кому виплачуватиметься його грошове забезпечення, якщо його захоплять у полон або заручником, інтернують у нейтральній державі чи визнають зниклим безвісти. Йдеться про грошове забезпечення, яке продовжує нараховуватися за військовим у цей період, а також про належні суми, передбачені спеціальним порядком.

Розпорядження починає діяти після офіційного встановлення відповідного статусу та видання наказу. Воно не вимагає оголошення військовослужбовця померлим. Виплати здійснюються зазначеним особам у визначених частках на підставі їхніх заяв і документів.

Розпорядження на випадок загибелі або смерті

Пункт 4 статті 16 Закону № 2011-XII дозволяє визначити отримувачів одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи смерті військовослужбовця. Це інша виплата та інша юридична підстава. У документі потрібно прямо зазначити, що він стосується саме одноразової грошової допомоги.

Навіть якщо в розпорядженні названі інші люди, малолітні, неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова або вдівець і непрацездатні батьки зберігають право на 50 відсотків тієї частки допомоги, яка належала б їм за відсутності розпорядження. Тому фактичний розподіл може відрізнятися від простого механічного застосування зазначених відсотків.

Кому можна призначити виплати

Закон не обмежує вибір лише офіційним чоловіком або дружиною, дітьми чи батьками. Військовослужбовець може визначити одну або кількох фізичних осіб, зокрема цивільну дружину чи чоловіка, повнолітню дитину, брата, сестру або іншу близьку людину. Родинні зв’язки не є обов’язковою умовою.

Важливо точно ідентифікувати кожного отримувача. Одних лише імені та прізвища недостатньо, якщо існує ризик плутанини. Доцільно зазначити повне ім’я, дату народження та РНОКПП. Частки всіх отримувачів мають разом становити 100 відсотків.

Як скласти особисте розпорядження: покроковий алгоритм

Крок 1. Визначте, якою виплатою ви розпоряджаєтесь

Насамперед вирішіть, чи документ стосується грошового забезпечення на час полону або зникнення безвісти, чи одноразової грошової допомоги у разі загибелі. Щоб уникнути неоднозначності, безпечніше скласти два окремі документи з чіткими назвами та посиланнями на відповідні норми закону.

Крок 2. Оберіть отримувачів і визначте частки

Продумайте не лише бажаний розподіл, а й практичну здатність отримувачів подати заяву та підтвердити особу. Якщо осіб декілька, встановіть частку кожної у відсотках. Перевірте, щоб загальна сума дорівнювала 100 відсоткам.

Крок 3. Вкажіть обов’язкові відомості

Особисте розпорядження складається у довільній письмовій формі. У ньому варто зазначити:

• військове звання, прізвище, ім’я та по батькові військовослужбовця;
• дату народження, місце проживання або реєстрації та РНОКПП;
• вид виплати і подію, на випадок якої складено документ;
• повні дані кожного отримувача: ПІБ, дату народження та РНОКПП;
• частку кожної особи у відсотках;
• дату складання та особистий підпис.

Не варто використовувати нечіткі формулювання на кшталт «усі кошти передати родині». Вони не дають змоги однозначно встановити конкретних отримувачів і частки.

Крок 4. Засвідчіть справжність підпису

Справжність підпису може засвідчити командир або начальник військової частини. Командир підтверджує особу військовослужбовця та добровільність волевиявлення і не має права втручатися у вибір отримувачів або відмовляти через незгоду зі змістом.

Альтернативний спосіб — звернутися до нотаріуса. Нотаріальне засвідчення має таку саму юридичну силу та не потребує дозволу командира. Це корисно, якщо командування зволікає або військовослужбовець перебуває поза місцем постійної дислокації частини.

Крок 5. Передайте оригінал на зберігання

Якщо підпис засвідчив командир, оригінал передається йому того самого дня. Якщо підпис засвідчував нотаріус, документ необхідно передати командиру протягом 30 днів із дня засвідчення.

Розпорядження щодо грошового забезпечення на випадок полону або зникнення безвісти долучається до особової справи. Розпорядження щодо одноразової допомоги на випадок загибелі передається на зберігання до ТЦК та СП. Військовослужбовець повинен отримати копію з відміткою про прийняття оригіналу.

Що буде, якщо особистого розпорядження немає

За відсутності розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти не більше 50 відсотків грошового забезпечення виплачується рівними частками дружині або чоловіку, законним представникам малолітніх і неповнолітніх дітей, дітям з інвалідністю з дитинства та батькам, якщо немає передбачених законом виключень. Решта депонується для військовослужбовця і підлягає індексації.

Якщо таких найближчих родичів немає, закон передбачає виплату частини коштів повнолітнім дітям, рідним братам і сестрам, законним представником яких є військовослужбовець. Інша частина зберігається за військовим. За відсутності будь-яких визначених осіб уся сума депонується до його повернення, а у передбачених законом випадках після смерті входить до складу спадщини.

Одноразова допомога у разі загибелі за відсутності відповідного розпорядження розподіляється рівними частками між особами, яким закон надає право на її отримання. Саме тому фактичні сімейні відносини без зареєстрованого шлюбу не завжди забезпечують очікуваний результат.

Чи можна змінити або скасувати розпорядження

Військовослужбовець має право в будь-який момент скласти нове розпорядження або скасувати попереднє. Чинним вважається останній за датою документ. Це важливо після шлюбу, розлучення, народження дитини, смерті отримувача або зміни особистих відносин.

Зміну потрібно оформити з тим самим рівнем юридичної визначеності: письмова форма, засвідчений підпис і передача оригіналу на належне зберігання. Усне повідомлення командиру або родичам не скасовує раніше складений документ.

Конфіденційність особистого розпорядження

Зміст документа є таємницею волевиявлення військовослужбовця. Для розпорядження про одноразову допомогу інформація розкривається після отримання свідоцтва про смерть або судового рішення, що набрало законної сили. Для розпорядження на випадок полону чи зникнення безвісти — після видання офіційного наказу про відповідний статус.

Тому відмова повідомляти родичам зміст документа до настання юридичного факту сама по собі не є порушенням. Після офіційного підтвердження статусу потенційний отримувач може звернутися із заявою до командира частини безпосередньо або через ТЦК та СП.

Що робити, якщо командир відмовляється засвідчити або прийняти документ

1. Подайте письмовий рапорт. Зафіксуйте прохання засвідчити підпис або прийняти нотаріально засвідчений оригінал.
2. Отримайте підтвердження реєстрації. Збережіть номер, дату, копію рапорту або електронне підтвердження.
3. Зверніться до командира вищого рівня. Додайте докази попереднього звернення та опишіть бездіяльність.
4. Використайте нотаріальне засвідчення. Згода командира для звернення до нотаріуса не потрібна.
5. Оскаржте бездіяльність. Залежно від обставин можливі звернення до Військової служби правопорядку, Міністерства оборони та адміністративного суду.

Поширені запитання

Чи можна в одному документі визначити виплати і на випадок полону, і на випадок загибелі?

Закон розрізняє дві виплати та дві правові підстави. Щоб не виникало спору щодо змісту, доцільно оформити окремі розпорядження для кожної ситуації.

Чи потрібна згода людини, яку зазначають отримувачем?

Для складання розпорядження попередня згода отримувача не передбачена. Проте військовослужбовцю варто мати точні персональні дані цієї особи та переконатися, що вона зможе ідентифікувати виплату й подати необхідні документи.

Чи може командир дізнатися, кому призначені кошти?

Командир засвідчує підпис і забезпечує зберігання документа, але зміст розпорядження охороняється як таємниця волевиявлення та не підлягає розголошенню до настання передбаченої події.

Чи замінює особисте розпорядження заповіт?

Ні. Розпорядження діє щодо конкретних військових виплат, а заповіт — щодо спадкового майна. Для повного захисту інтересів близьких можуть бути потрібні обидва документи.

Висновок

Особисте розпорядження військовослужбовця дозволяє не покладатися лише на законну черговість, а заздалегідь визначити конкретних отримувачів і частки виплат. Для належного оформлення потрібно розмежувати виплати на випадок полону або зникнення безвісти та на випадок загибелі, точно зазначити персональні дані, розподілити 100 відсотків, засвідчити підпис і передати оригінал на зберігання. Копія з відміткою про прийняття є важливим доказом того, що волевиявлення було оформлено та передано належним чином.

Офіційні джерела: Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; Закон України № 3995-IX; Порядок виплати грошового забезпечення, затверджений наказом МОУ № 15 від 01.02.2026; роз’яснення Міністерства оборони України від 20.03.2026.

Матеріал має загальноінформаційний характер і не є індивідуальною правничою консультацією. Порядок та склад виплат залежать від статусу військовослужбовця, дати настання події й документів конкретної справи.